Правило 183 днів для податкового резидентства: як рахують дні

Провівши в країні 183 дні, можна стати її податковим резидентом. Але чи достатньо саме 183-го дня, які 12 місяців беруть до уваги і що вважають днем, залежить від країни. У США натомість застосовують формулу.

Востаннє перевірено: вересень 2026 року

183 дні або більше чи понад 183 дні

Закони сформульовано по-різному, і різниця становить рівно один день. За першим автоматичним тестом Великої Британії ви є резидентом, якщо проводите там 183 дні або більше протягом податкового року. Канада вважає вас резидентом, якщо ви перебуваєте там 183 дні або більше протягом року. Натомість Іспанія вимагає понад 183 дні за календарний рік, а Португалія — понад 183 дні за будь-який 12-місячний період. Отже, 183-й день ще не досягає порога, а 184-й його перетинає.

Деякі країни взагалі не використовують число 183. У Таїланді поріг становить 180 днів за календарний рік, у Малайзії — 182 дні, а австралійський тест вимагає перебування в країні протягом більш ніж половини року отримання доходу, тобто 183 днів у звичайному році.

Які 12 місяців: календарний рік, податковий рік чи ковзний період

Друга відмінність — період, за який підсумовують дні. Поширені три підходи:

• Календарний рік. З 1 січня до 31 грудня, з новим відліком щороку. Так рахують Іспанія, Канада, Таїланд, Мальта і Кіпр.
• Національний податковий рік. Велика Британія рахує з 6 квітня до 5 квітня, Австралія — з 1 липня до 30 червня.
• Будь-які 12 місяців. Португалія рахує понад 183 дні за будь-який 12-місячний період, що починається або закінчується у відповідному році. Грузія використовує 183 дні або більше за будь-які безперервні 12 місяців, що закінчуються в податковому році, а ОАЕ — 183 дні або більше за будь-які 12 послідовних місяців. Греція, Естонія, Нова Зеландія та Колумбія також застосовують ковзний період.

Ковзний період охоплює перебування, яке припадає на два роки, тоді як тест за календарний рік ніколи не додає дні з різних років.

Калькулятор 183 днів підтримує всі три підходи: виберіть країну та період, а потім позначте свої поїздки.

Що вважають днем

Країни по-різному визначають і те, які дні враховувати. Канада рахує кожен день або частину дня перебування в країні. Австралія враховує кожен день фізичної присутності, зокрема дні прибуття та від’їзду. Велика Британія рахує день лише тоді, коли ви перебуваєте в країні наприкінці цього дня, опівночі, з винятком для деяких днів транзиту. Кіпр вважає день прибуття днем перебування, а день від’їзду — днем поза країною; Португалія враховує дні, які включають ночівлю.

Порівняння днів прибуття, від’їзду та транзиту в податкових і візових правилах дивіться в статті що вважають днем.

У США діє формула, а не фіксований поріг 183 днів

Тест суттєвої присутності у США виконано, якщо ви фізично перебували там щонайменше 31 день у поточному році та 183 дні за три роки після зважування: усі дні поточного року, третина днів попереднього року й шоста частина днів року перед ним. Не враховують дні щоденних поїздок з Канади чи Мексики, транзиту тривалістю менш ніж 24 години, дні, коли ви не могли виїхати через стан здоров’я, та дні перебування як особа, звільнена від підрахунку (деякі студенти, викладачі й дипломати).

Навіть коли тест виконано, виняток щодо тісніших зв’язків може зберегти для вас статус нерезидента. Подробиці, зокрема про форму 8840, наведено в посібнику про тест суттєвої присутності США.

Правило 183 днів у податковій угоді — інше правило

Податкові угоди використовують те саме число для іншого питання: яка країна може оподатковувати вашу зарплату. За статтею 15 Модельної конвенції ОЕСР оплату роботи в країні, де ви не є резидентом, оподатковують лише в країні вашого резидентства, якщо одночасно виконано три умови: ви перебуваєте в країні роботи не більш ніж 183 дні за будь-який 12-місячний період, що починається або закінчується у відповідному фінансовому році; ваш роботодавець не є її резидентом; і витрати на оплату не несе постійне представництво роботодавця в цій країні. Правило угоди не робить вас резидентом жодної країни, а деталі визначає текст конкретної угоди: у деяких старіших угодах 183 дні рахують за календарний або фінансовий рік.

Менше ніж 183 дні не гарантують відсутності резидентства

Підрахунок днів зазвичай є одним зі шляхів до резидентства, а не єдиним. Ось інші приклади:

• Іспанія також вважає вас резидентом, якщо там міститься основний центр вашої економічної діяльності чи інтересів, і припускає резидентство, коли там живуть ваш чоловік або дружина та неповнолітні діти на утриманні. Короткі поїздки за кордон можуть зараховуватися як дні в Іспанії, якщо ви не доведете податкове резидентство в іншій країні.
• Португалія може визнати вас резидентом, якщо ви маєте там житло на умовах, які вказують на намір використовувати його як постійне місце проживання.
• Канада може вважати вас фактичним резидентом незалежно від кількості днів, якщо ви зберігаєте значні житлові зв’язки, як-от житло, чоловіка чи дружину або осіб на утриманні.
• Австралія має чотири тести на резидентство, і тест 183 днів — лише один із них. Він не застосовується, якщо ваше звичайне місце проживання розташоване поза Австралією і ви не маєте наміру оселитися там.
• Велика Британія має додаткові автоматичні тести та тест достатніх зв’язків, за якими можна стати резидентом за значно меншої кількості днів.

Коли обидві країни вважають вас резидентом, порядок розв’язання колізії в їхній податковій угоді зазвичай такий: спочатку постійне житло, потім центр життєвих інтересів, звичайне місце проживання, громадянство і нарешті домовленість між податковими органами обох країн.

Де діє правило 183 днів

Таблиця податкового резидентства за країнами містить усі країни, про які йдеться тут, із порогами та періодами підрахунку. Ось деякі з найчастіших запитів:

• Іспанія: понад 183 дні за календарний рік
• Португалія: понад 183 дні за будь-які 12 місяців
• Італія: більша частина календарного року
• Греція: понад 183 дні за будь-які 12 місяців
• Велика Британія: 183 дні або більше за податковий рік, а також інші тести
• Канада: 183 дні або більше за календарний рік
• Австралія: понад половину року отримання доходу, що триває з липня до червня
• Об’єднані Арабські Емірати: 183 дні або більше за будь-які 12 місяців
• Грузія: 183 дні або більше за будь-які 12 місяців
• Таїланд: 180 днів або більше за календарний рік
• Малайзія: 182 дні або більше за календарний рік
• США: зважена формула за три роки

Окрім підрахунку днів

Податкове резидентство й імміграційний статус — різні речі. Дозвіл на проживання сам собою не робить вас податковим резидентом, а безвізове перебування чи віза цифрового кочівника не зупиняють відлік за податковим тестом. Резидентство визначає, яка країна може оподатковувати ваш дохід з усього світу; питання самого доходу, пільг за угодою та спеціальних режимів слід з’ясовувати в податковому органі відповідної країни або з консультантом. Ви можете подбати про точний облік дат прибуття й від’їзду з кожної країни від самого початку.

AtlasDays автоматично рахує ваші 183 дні

Записуйте поїздки один раз. Шаблони податкового резидентства для понад 30 країн рахують дні за належний період: календарний рік, податковий рік від 6 квітня чи 1 липня або будь-які ковзні 12 місяців. Шаблон Тест суттєвої присутності у США застосовує формулу за три роки. Для інших країн Власний трекер податкового резидентства дає змогу самостійно встановити країну, період і ліміт. Усі дані залишаються приватними на вашому iPhone.

Завантажити застосунок

Поширені запитання

Чи однакове правило 183 днів у всіх країнах?

Ні. Кожна країна встановлює власний тест. Десь потрібно 183 дні або більше, а десь — понад 183. Дні можуть рахуватися за календарний рік, податковий рік або будь-які 12 місяців. Деякі країни використовують поріг 180 чи 182 дні, а США — формулу.

Чи можна стати податковим резидентом менш ніж за 183 дні?

Так. У багатьох країнах є інші підстави: постійне житло, проживання сім’ї або центр економічних інтересів. Такі правила є в Іспанії, Португалії, Канаді, Австралії та Великій Британії.

Чи правило 183 днів у податковій угоді означає те саме, що податкове резидентство?

Ні. Правило угоди визначає, чи може країна оподатковувати зарплату, зароблену там нерезидентом. Воно діє лише за одночасного виконання трьох умов: ви перебуваєте в країні не більш ніж 183 дні за визначений угодою період, ваш роботодавець не є її резидентом, а витрати на оплату не несе постійне представництво в цій країні.

Про цю статтю: AtlasDays надає загальну інформацію і не є юридичною, податковою чи імміграційною консультацією. Правила змінюються, а результат залежить від ваших обставин, тому не покладайтеся лише на неї: перевірте офіційне джерело за посиланням або зверніться до кваліфікованого фахівця.