Статус довгострокового резидента ЄС: відсутність протягом п’яти років до подання заяви

Щоб отримати статус довгострокового резидента ЄС, ваші п’ять років в одній державі-члені мають бути безперервними. Час за кордоном дозволений у межах двох лімітів, визначених у місяцях, і враховується кожен день поза цією державою, зокрема в решті ЄС.

Остання перевірка: жовтень 2026

Правило

Пункт 1 статті 4 Директиви Ради 2003/109/ЄС зобов’язує держави-члени надавати статус довгострокового резидента громадянам країн поза ЄС, які законно й безперервно проживали на їхній території протягом п’яти років безпосередньо перед поданням заяви. Далі пункт 3 статті 4 визначає, які відсутності в цій державі-члені не порушують безперервності п’яти років: відсутності, коротші за шість місяців поспіль, якщо разом вони не перевищують десяти місяців за ці п’ять років.

• Діють одразу два ліміти. Кожна відсутність має власну межу в шість місяців, а всі відсутності разом — спільний ліміт у десять місяців. Одна відсутність тривалістю шість місяців або більше не охоплюється, навіть якщо інших записів немає.
• Відсутності в межах лімітів зараховуються до п’яти років. Директива враховує їх під час обчислення, тож поїздку в межах допуску не потрібно згодом надолужувати.
• Національне право може дозволяти більше. З особливих або виняткових причин тимчасового характеру держава-член може визнати, що довша відсутність не перериває безперервності. Цей час тоді не зараховується до п’яти років, якщо тільки це не відрядження для роботи, яке держава-член може вирішити зарахувати.
• Деякі періоди проживання не враховуються. Час, проведений із суто тимчасових підстав, наприклад як au pair чи сезонний працівник, або з дипломатичним статусом, до п’яти років не зараховується. Проживання з метою навчання чи професійної підготовки враховується щонайбільше наполовину.

Формулювання суворе: директива охоплює відсутності, коротші за шість місяців поспіль, тож відсутність рівно шість місяців під неї вже не підпадає. Національний регламент Іспанії говорить про відсутність до шести місяців і дозволяє загалом вісімнадцять місяців для роботи. Іспанську версію описано у статті Довгострокове проживання в Іспанії: відсутність протягом п’яти років до подання заяви.

Де застосовується

Директива обов’язкова для 25 із 27 держав-членів. Данія та Ірландія нею не зв’язані (пункти 25 і 26 преамбули), як і Велика Британія, поки була членом ЄС. Статус надає держава-член, у якій ви проживаєте, і саме там рахують п’ять років.

Посвідка на проживання, яку видають разом зі статусом, зазначає його тип як «довгостроковий резидент – ЄС» (в англомовній версії директиви «long-term resident – EC», де EC означає Європейське співтовариство), саме так, як визначає пункт 3 статті 8. Після змін 2011 року сама посвідка називається посвідкою на проживання довгострокового резидента ЄС. Німеччина, Франція та кілька інших держав-членів також видають національні дозволи на постійне проживання, які мають власні вимоги та правила щодо відсутності. Цей посібник стосується лише статусу ЄС.

Це правило для отримання статусу. Коли ви вже маєте статус, чи збережете ви його, визначає інше правило: за статтею 9 статус припиняється після дванадцяти місяців поспіль поза ЄС, а не поза державою-членом.

Що вважається відсутністю

Директива вимірює відсутність на території відповідної держави-члена. Місяць в іншій країні ЄС — це час поза країною, у якій ви подаєте заяву, так само як поїздка на інший континент, хоча обидві країни входять до ЄС.

Текст також не уточнює, чи вважаються днями відсутності день виїзду та день повернення. Цей посібник рахує їх як дні в країні. Рахувати їх як відсутність — обережніше тлумачення, яке додає два дні до кожної поїздки.

Скільки днів становлять шість і десять місяців?

Директива цього не визначає. Вона подає обидва ліміти в місяцях, не уточнює, чи місяць означає календарний місяць, і не пояснює, як поїздки на кілька днів складаються в місяці. Кожна держава-член застосовує її через власне законодавство, тож практика може відрізнятися.

Шість місяців поспіль

Від 181 до 184 днів, залежно від того, які це місяці; 180 за 30 днів на місяць

Десять місяців поспіль

Від 303 до 306 днів, залежно від того, які це місяці

Сума окремих поїздок

Потрібна фіксована тривалість місяця. За 30 днів десять місяців — це 300 днів; за середнього календарного місяця приблизно в 30,4 дня — приблизно 304

30 днів на місяць дають найменші значення. Окрема відсутність тривалістю 179 днів або менше коротша за шість місяців за будь-якого тлумачення, а сума в межах 300 днів не перевищує десяти місяців за будь-якого тлумачення. Вище цих значень тлумачення починають розходитися.

Як вести підрахунок

1. Почніть із дати, коли почалося ваше законне проживання в державі-члені. П’ять років відлічуються від неї, а коли вони сплинуть, — від дати за п’ять років до подання заяви.
2. Запишіть кожну поїздку за межі цієї держави-члена з точними датами виїзду та повернення, зокрема поїздки до інших країн ЄС.
3. Перевірте кожну поїздку окремо: вона має бути коротшою за шість місяців поспіль.
4. Додайте дні відсутності за п’ять років і порівняйте суму з десятьма місяцями. Позначайте окремо відсутності, які національне право може оцінювати інакше, наприклад відрядження для роботи.

Не лише підрахунок днів

Дотримання лімітів відсутності зберігає безперервність п’яти років. Саме по собі воно не вирішує долю заяви: проживання також має бути законним упродовж усього часу, директива вимагає стабільних і регулярних джерел доходу та медичного страхування, а держави-члени можуть додавати умови інтеграції. Орган ухвалює рішення на підставі поданих вами документів, тож зберігайте докази дат своїх поїздок.

Правило може змінитися. Європейська комісія у 2022 році запропонувала нову редакцію директиви, яка не є чинним правом: Європейський парламент ще не ухвалив своєї позиції в першому читанні. Доки новий текст не буде ухвалено й не почне застосовуватися, чинним правилом залишається директива 2003 року.

Натуралізація та податкове резидентство — окремі процедури з власними правилами, і ті самі поїздки можуть дати різні відповіді за кожною з них.

AtlasDays автоматично рахує вашу відсутність для статусу довгострокового резидента ЄС

Додайте безкоштовний шаблон Довгостроковий резидент ЄС для своєї країни й підтримуйте в AtlasDays актуальний облік днів відсутності, з урахуванням запланованих поїздок.

Завантажити застосунок

Часті запитання

Чи вважається поїздка до іншої країни ЄС відсутністю?

Так. Директива вимірює відсутність на території держави-члена, у якій ви подаєте заяву, тому враховується час у будь-якій іншій країні, зокрема в країнах ЄС.

Скільки днів становлять десять місяців відсутності?

Директива цього не визначає. Десять календарних місяців поспіль — це від 303 до 306 днів. У сумі окремих поїздок за 30 днів на місяць десять місяців — це 300 днів, найменше значення за будь-якого тлумачення.

Чи це те саме, що 12-місячне правило втрати статусу?

Ні. Ліміти в шість і десять місяців стосуються п’яти років до подання заяви й рахують відсутність у державі-члені. Правило 12 місяців діє, коли ви вже маєте статус, і рахує відсутність у ЄС.

Про цю статтю: AtlasDays надає загальну інформацію і не є юридичною, податковою чи імміграційною консультацією. Правила змінюються, а результат залежить від ваших обставин, тому не покладайтеся лише на неї: перевірте офіційне джерело за посиланням або зверніться до кваліфікованого фахівця.